Духмяні сни від Ляльки-травниці. У «Жіночому клубі» створювали власний оберіг гарного сну та спокою
Традиція виготовлення ляльок-мотанок сягає глибини століть. Вважається, що мотанки виникли як альтернатива ідолам, адже слов’яни вірили, що ляльки, на відміну від скульптур, не мають душі, а тому не можуть бути захоплені злими силами.
Існує безліч ляльок-мотанок, що діляться і за регіоном, і за призначенням. Є обереги – Берегиня, Молодиця, Дідух, Травниця, Зубниця. Є ігрові – Забавка, Пані, Дочка, Племінниця, а є ритуальні, як то весільні, на народження дитини та похоронні. Але вони, не залежно від того Подільські вони чи Волинські, Слобожанські чи Гуцульські, всі мають закодоване охоронне значення.
У «Жіночому клубі» Маріупольської Асоціації Жінок «Берегиня» днями плели Ляльку-травницю, створювали власний оберіг. За розмовами та з гарним настроєм, що обов’язково під час такої роботи, оберемки духмяних трав – очерету, пшениці та звіробою, м’яти та лаванди, васильків та ромашок, купи кольорових стрічок та мережива, ґудзиків, намистин та ниток перетворювались у загадкові й оригінальні персонажі, здатні, за прикметами, охороняти здоровий сон, оберігати від злих сил та хвороб, дарувати силу та приносити жіноче щастя.
