Мені подобається надавати нове життя старим речам
Переселенська епопея для Алли Мєдвєдєвої триває вже понад 10 років. Спочатку мирне життя у Донецьку, престижна робота у банківській установі, потім Маріуполь, евакуація зі всіма страхіттями, про які знає лише той, хто це пережив, тепер Івано-Франківськ – місто, яке зустріло та надало трохи затишку, місто з новими людьми, новими викликами, іншим життям. Війна змусила пристосуватися до нових умов та переосмислити пріоритети, познайомила з такими ж переселенцями як і Алла, згуртувала навколо Жіночого клубу «Берегині», де доля кожної жінки – найважливіша цінність.
Саме тут Алла пройшла курси шиття, які організувала Маріупольська Асоціація Жінок Берегиня для жінок, які постраждали в наслідок війни. Саме тут жінка навчилася хитрощами моделювання одягу, новим технікам шиття, про які й гадки не мала. Саме тут, у колі однодумців, під керівництвом досвідченої викладачки створювала одяг та корисні речі для свого нового помешкання.
«Уявлення про те як шити я мала ще з Донецька – мої прабабусі завжди шили, мама вміє шити. Так і я навчилася. Років у 20 машинку купила, користувалась викройками, щось майструвала. Завжди було цікаво створювати щось нове зі старих речей. То сумку якусь пошию зі старих джинсів, то ще щось. Ні в кого такого нема, а в мене є! На курсах, куди я прийшла зі своєю знайомою, мені хотілося відновити свої навички, та навчитися вже більш складним речам, бо одяг я не вміла шити, робила якісь дрібні речі для дому. Взагалі навчатися було цікаво та весело, наша викладачка Мар’яна дуже суперова. Вона місцева, вчила нас не тільки шити, а й розповідала про звички та традиції Прикарпаття, вчила цікавинкам місцевої говірки, розповідала, як тут все влаштовано», – ділиться враженнями Алла.
Про набуті на курсах навички Алла каже, що вони нікому не завадять, навіть тим, що жодного разу машинку не бачив. Завжди можна, не звертаючись в ательє, відремонтувати одяг, зшити чи підігнати за розмірами постільну білизну, зробити декор для дому. Адже зараз багато людей хочуть мати унікальні речі, а створити щось власноруч – гарний спосіб не купувати масовий одяг чи побутові текстильні вироби.
«Тепер вмію сама зробити викройку за розмірами, можу не тільки підшити щось, а й пошити нове. Ми на курсах шили штани, жилетки, навчалися робити аплікації та дрібний ремонт одягу. До речі, скатертину, яку ми зшили на заняттях, я залюбки використовую вдома, вона мені дуже подобається. А ще кожного дня використовую фартух, який зшила під час навчання. Дивлюсь, у місті багато ательє, напрямок ремонту одягу та пошиття декору дуже перспективний. Я хоч і не маю ще швейної машинки, все ж таки замислююсь про можливість подальшого розвитку нової професії. Може колись, з часом… Будемо вважати, що власна справа – це мої мрії на майбутнє. Поки що дуже багато «але» – відкриття справи потребує не тільки власного бажання, а й багато коштів. Зараз свої знання я використовую для сім’ї, для мами та донечки. Таким чином заощаджую кошти», – каже Алла.
Пані Алла зараз працює у гуманітарному центрі. У вільний час – відвідує Жіночий клуб. Каже, що не пропускає занять з арт-терапії та рукоділля, приходить разом з дитиною. А ще каже, що із задоволенням піде на курси манікюру, якщо такі влаштує «Берегиня».
«Я вже записалася на курси косметології, а будуть курси манікюру – теж піду. Навіть підробляти буду. Дам рекламу і буду потрохи робити, а «сарафанне радіо» зробить свою справу. Для цієї справи багато обладнання не треба».
Ця історія надихає прагненням до змін та саморозвитку. Адже саме вміння навчатися новому дозволяє нам ставати кращими версіями себе. «Берегиня» дуже цінує наших незламних жінок, які опановують нові професії та будують плани. Бо будь-який план – це ціль на майбутнє, це активна життєва позиція, це шлях до відновлення.
***
Курси шиття – один з напрямків спільної діяльності Маріупольська Асоціація Жінок Берегиня та AMICA e.V з реалізації проєкту «Розширення можливостей жінок, травмованих війною та насильством в Україні»