Я – дерево, що росте наново
Ми розповідаємо про жінок, які закінчили курси шиття або косметології, знайшли новий шлях після евакуації з рідних міст, понівечених війною. Але є багато прикладів, коли спілкування з психологом Маріупольська Асоціація Жінок Берегиня допомогло розгубленим та втомленим жінкам повірити в свої сили, кардинально змінити напрямок своєї діяльності, обрати нову професію і бути успішною. Сьогодні до вашої уваги історія про жінку, яка пройшла шлях від продавчині до адміністраторки сучасної фірми.
Ще кілька років тому Світлана кожного ранку поспішала до магазину, в якому працювала багато років і майже кожного покупця знала в обличчя. Її життя було простим, як добре вивчена дорога – знайоме місто, звичний дім, стабільна робота.
А потім з’явилась тріщина, яка розрослась у прірву – повномасштабна війна. Рішення їхати не було легким, але необхідним. В чужому місті Світлана почувалася, як пересаджене дерево – без коріння, без землі під ногами. Тимчасове житло, невідомі обличчя, тиша на телефоні замість голосів рідних. Роботу прибиральниці в офісі знайшла швидко, але втома після змін не так лякала, як відчуття, ніби її стерли – як фахівця, як людину, як жінку.
Справжній злам трапився не тоді, коли через малу зарплатню не вистачило грошей на продукти, а тоді, коли вона впіймала себе на думці: «Може, так і має бути? Може, я просто більше нічого не варта?» Ці роздуми не давали спокою.
Саме тоді вона наважилася звернутись до психолога. Спершу говорила скупо, обережно, але з кожною новою розмовою, ніби витягала з себе камінці – ті, що тягнули вниз. Світлана вперше дозволила собі вголос сказати, що їй страшно, самотньо, що вона втомлена. І вперше почула у відповідь: це нормально, вона жива і в неї все ще є вибір. Зустрічі з психологом стали для неї, як дощ для пересохлої землі. Згодом жінка записалася на курси з ділового спілкування та комп’ютерної грамотності. Страх помилитися був, але з’явилося нове відчуття: цікавість. Вона написала своє перше резюме й подала на вакансію адміністраторки. За кілька тижнів отримала дзвінок, який розпочав новий етап у житті.
Тепер Світлана щодня спілкується з людьми, допомагає, організовує, вчиться управляти процесами. І все частіше ловить себе на думці, що їй хочеться більшого. Вона читає про HR, шукає курси, мріє працювати з людьми, підтримувати їх, як колись підтримали її.
Життя не стало простим, але в ньому знову з’явився сенс. Світлана більше не відчуває себе загубленою. Вона – дерево, яке навчилося рости наново. Там, де здавалося, нічого більше не проросте.
#Берегиня#захистжінок#допомогаВПО#психологічнадопомога
Фото ілюстративне.