ПРОСТО ПРО ВАЖЛИВЕ: Психосоматика
Ми живемо серед маніпуляторів, агресивних – явних та прихованих – людей. І, якщо бути чесними, часом самі маніпулюємо, намагаючись вибудувати стосунки, захистити себе або досягти бажаного. Важко розібратися, де проходить межа між самозахистом і маніпуляцією, між впевненістю та агресією. Наша нова рубрика – не наукове дослідження й не спроба створити психологічний трактат. Це роздуми звичайних людей, які спостерігають, відчувають і діляться власним досвідом.
«Та ти просто себе накручуєш!», – універсальний аргумент усіх часів і народів. Особливо, коли ти лежиш із температурою, болить спина, шлунок, серце, а тобі з розумним виразом кажуть: – Це все нерви! І от ти вже почуваєшся не просто хворою, а ще й винною. Бо, виявляється, не стримала свої емоції й знову зламала власну фізіологію.
Психосоматика – таємнича, як кіт у коробці Шредінгера
В одних вона «вигадка», в інших – причина всіх хвороб, від нежитю до апендициту. А істина, як завжди, посередині – тільки в цьому випадку посередині між нервовою системою і тілом. Психосоматика, це не міф і не магія. Це розділ медицини, який вивчає, як психологічні чинники впливають на фізичне здоров’я. І роблять вони це напрочуд конкретно: через нашу нервову систему.
Психіка не хмаринка, а частина фізіології
Нервова система, це не щось «там у голові», а величезна система зв’язків, яка керує всім: від руху пальців до роботи шлунка. Її можна уявити як двоповерховий офіс:
- Центральна нервова система – це директорат, де ухвалюють рішення.
- Периферична – виконавці, що передають накази м’язам, судинам, органам.
Коли приходить стрес, директорія натискає кнопку «тривога!» і по тілу розноситься команда:
«Біжи, бийся або прикинься»
Надниркові залози миттєво кидають у кров кортизол і адреналін, серце прискорюється, судини стискаються, шлунок зупиняє перетравлення, бо «час рятуватись, не їсти».
Проблема починається, коли тривога постійна
Якщо цей сигнал звучить не хвилини, а дні, тижні, місяці 
організм переходить у режим «виживання як стиль життя» .
І от тоді починається найцікавіше: тіло, яке має працювати на мирний лад, постійно воює саме з собою. Хтось отримує проблеми з серцем, хтось із травленням, хтось отримує безсоння і тремтіння в руках. А дехто – «хронічну» фразу «все добре», коли зовсім зле.
Що робити?
По-перше, не списувати все на «нерви», бо під виглядом психосоматики може ховатися цілком реальне захворювання.
Обстеження в лікаря – це не слабкість, це здоровий глузд.
По-друге, звертатися до психіатра або психотерапевта, якщо лікарі не знаходять фізичної причини, а симптоми залишаються.
Це не «псих», це доросла людина, яка хоче зрозуміти, чому її тіло кричить сигналами SOS.
І головне – працювати з першопричиною. Психосоматика – це не покарання за емоції, а спосіб тіла сказати: «Гей, я теж людина, просто у вигляді внутрішніх органів!» Навчитися відпочивати, дозволяти собі злість, страх і втому – це не слабкість. Це профілактика.
Бо якщо довго робити вигляд, що все добре, тіло одного дня просто вирішить: «Добре. Раз ти не говориш, я скажу за тебе. Болем».