Ціна співчуття: як емоційне виснаження впливає на нас під час війни
Медики, соціальні працівники, педагоги, психологи, волонтери та представники громадського сектору нерідко звертаються по психологічну підтримку. Їхня діяльність передбачає постійний контакт із людським болем та високий рівень напруги. З часом це може призвести до явища, відомого як «втома від співчуття».
Втома від співчуття (Compassion Fatigue) – це глибоке емоційне й фізичне виснаження, яке виникає через тривале зіткнення з чужими стражданнями та кризовими ситуаціями. Фактично це плата за здатність піклуватися, слухати й підтримувати тих, хто переживає труднощі.
Повномасштабна війна в Україні зробила цей стан особливо відчутним. Ми щодня стикаємося з потоком травматичних новин, проживаємо власний і чужий біль, а тривалість бойових дій позбавляє можливості для повноцінного відновлення. Для багатьох це не лише інформаційний тягар: хтось втратив близьких, оселю, має сім’ю на фронті або під окупацією.
Коли напруга накопичується, психіка вмикає захист. Людина може помітити, що її емоції нібито притуплюються, здатність співчувати слабшає. Це не жорстокість і не байдужість, а спосіб нервової системи вберегти себе від перевантаження. Цей стан небезпечний тим, що підриває емоційну стійкість, погіршує психічне та фізичне здоров’я і з часом може призвести до професійного та загального вигорання. Вчасне усвідомлення симптомів і турбота про власні ресурси стають критично важливими, щоб продовжувати підтримувати інших і не втрачати себе.
Як розпізнати симптоми цього стану?
1. Емоційні та когнітивні крояви (Що відчуваєте і думаєте)
• зниження емпатії: вам стає важко щиро співпереживати чужому горю;
• дратівливість та гнів: часті та неконтрольовані спалахи гніву, особливо на тих, кому ви допомагаєте, або на близьких;
• відчуття безнадійності, думки про те, що ваші зусилля не дають результату, що ви робите недостатньо, самозвинувачення;
• нав’язливі думки про травматичні історії, які ви чули або бачили;
• цинічне, саркастичне ставлення до роботи, людей, яким допомагаєте, або до самої ідеї допомоги;
2. Фізичні крояви (Що говорить тіло)
• хронічна втома, яка не проходить після відпочинку;
• проблеми зі сном (безсоння або сонливість, кошмари);
• соматичні скарги (часті головні болі, напруга в тілі, зниження імунітету);
• постійна внутрішня напруга, неможливість розслабитись, гіперзбудження.
3. Поведінкові крояви (Як це виглядяє ззовні)
• ви починаєте уникати людей, яким маєте допомагати, або ситуацій, пов’язаних із травмою та роботою;
• зменшення спілкування з друзями і рідними, відчуття ізольованості від оточення;
• зниження продуктивності, проблеми з концентрацією уваги;
• дисфункціональна поведінка (зловживання кофеїном, алкоголем, переїдання або втрата апетиту)
• надмірна залученість: робота понад норму, неможливість зупинитися як ознака виснаження.
Щоб продовжувати допомагати іншим, потрібен ресурс. Тому за наявності перелічених симптомів та їх впливу на якість вашого життя, варто звернутись по допомогу спеціаліста.
***
Психологічна допомога – один з напрямків спільної діяльності Маріупольська Асоціація Жінок Берегиня та AMICA e.V з реалізації проєкту «Розширення можливостей жінок, травмованих війною та насильством в Україні»