«Шухляда» творчості: як курси шиття відкрили прихований талант волонтерки Анни Климовець
Коли на порозі швейних курсів, якими понад рік опікувалася «Берегиня», з’явилися молоді дівчата, стало очевидним: проєкт не просто живе, а впевнено дивиться у майбутнє. Справа приваблює не лише досвідчених господинь, а й тих, хто лише формує власні плани та шукає інструменти для їх втілення. У четвертій групі таких учениць було троє – наполегливих, уважних та готових занурюватися в тонкощі майстерності. Серед них – Анна Климовець, 34-річна місцева мешканка, яка прийшла навчатися на курси шиття аби застосувати знання у своєму творчому проєкті.
Від шкільних уроків до свідомого вибору
Анна ніколи не планувала стати професійною швачкою. Енергійна за вдачею, вона роками волонтерила, долучалася до громадських ініціатив та працювала на різних підприємствах, шукаючи справу, що відгукнеться по-справжньому. Про шиття Анна згадувала тільки у контексті шкільних уроків праці.
«Ми там щось робили, але більшу частину з тих завдань за мене шила мама, я тільки здавала ті роботи. Не сильно у мене виходило, та й не сильно я за то бралася – все робилося, як кажуть, «галопом по Європі».
Проте вибір курсів крою та шиття був свідомим. Робота у громадському просторі «Шухляда» – швейній майстерні, де старі речі отримують друге життя, вимагала професійних знань.
«Я отримала задоволення, якого навіть не очікувала. Виявилось, що мені шиття подобається, ще й непогано виходить. Все ж таки талант до шиття у мене був, тільки прихований (сміється). Мені сподобалось самій вигадувати дизайн, особливий, не такий як у всіх. І хоча я малювати теж не сильно вмію, щось таки намагалась креслити, на пальцях пояснювала Мар’яні, що я хочу, багато чого пошила собі сама: і скатертину з фартушком, і нову сукню, і штанці, і жилетку.
А ще мені сподобалась наша група – класна і дружня. Ми всі різні, але ми між собою поладнали. Деякі жінки старші, Ксенія – наймолодша, але нам було цікаво разом. Ми ділились новинами і порадами, допомагали одна одній з дизайном. Дуже класно, що група була невеличкою, кожна з нас отримувала максимум уваги та знань від нашої викладачки. Було так цікаво, що 4 години занять пролітали як 5 хвилин.
Вважаю, що проєкт «Берегині» був дуже корисним для мого досвіду. По-перше, отримані знання економлять власні кошти. Коли ти можеш щось пошити-підшити самостійно, нема потреби користуватися платними послугами ательє. По-друге, коли маєш бажання, можна влаштуватися на роботу. Взагалі такі ініціативи здатні відкрити в людях нові таланти і надихнути на щось нове. У мене від проєкту емоцій на пів життя!».
Життя після курсів: апсайклінг та екологічність
Сьогодні Анна продовжує вести активне життя: працює у молодіжному центрі, допомагає літнім людям, бере участь в екологічних та спортивних проєктах. Проте особливе місце в її графіку посідає «Шухляда». Разом із подругою вона перетворює вживаний одяг на креативні вироби, поєднуючи практичність з ідеєю свідомого споживання.
«У «Шухляді», де я зараз працюю, ми пропагандуємо екологічність, закликаємо людей не викидати старі речі, якось переробляти їх, перешивати. Мені подобається ідея перероблення старих та немодних речей у більш сучасні. І робота у «Шухляді» тому сприяє. Ми з Олею шиємо зі старих джинсів сумочки та лежанки, реалізуємо їх на ярмарках. «Шухляда» – це громадська ініціатива без прибутків, але людям наші вироби подобаються, вони купують їх за принципом вільного донату – «скільки можеш – стільки платиш». Кошти йдуть на оренду приміщення. У перспективі, можливо, вдасться зробити ремонт, або ж орендувати нове приміщення, а згодом створити щось уже для власного заробітку. До того ж зараз я відкрила в собі дизайнерські здібності. Чи піду навчатися далі – ще подумаю».
Історія Анни – маленький приклад того, як звичайне захоплення переростає у свідому філософію життя. Сьогодні вона вже не просто «шиє, щоб здати роботу», як колись у школі, а створює речі, що мають історію та цінність. Її шлях у «Шухляді» триває, але вже зараз зрозуміло – такі ініціативи тримаються на бажанні змінювати світ навколо себе.
Для Маріупольська Асоціація Жінок Берегиня надихаючі історії наших жінок є найкращим підтвердженням того, що проєкт досяг своєї мети. Ми не просто навчили жінок шити, ми допомогли їм знайти нові опори, однодумців та впевненість у тому, що все можливо. Головне – мати ціль та впевнено до неї йти.
***
Курси шиття – один з напрямків спільної діяльності Маріупольська Асоціація Жінок Берегиня та AMICA e.V з реалізації проєкту «Розширення можливостей жінок, травмованих війною та насильством в Україні»