Прикраса як родзинка образу
Бісероплетіння в Україні сягає, якщо вірити археологам, XV-XVII століття, коли воно стало невіддільною частиною народного одягу та побуту. Жінки виготовляли з бісеру намиста, сережки, браслети, пояси, головні убори, а ще використовували його для оздоблення одягу, сумок та взуття.
У «Жіночому клубі» «Берегині» пройшов майстер-клас з бісероплетіння. І хоча технік виготовлення виробів з бісеру існує понад 200, наші учасниці робили невибагливі та прості прикраси, віддаючи перевагу власним уподобанням та настрою. Така робота крім естетичного ефекту має і терапевтичний – вона заспокоює, тренує дрібну моторику, розвиває почуття кольору та стилю.
Не існує правильного чи неправильного ставлення до прикрас, адже це питання особистого вибору. Але майже кожна жінка, звісно, за невеликим виключенням, знаходить свої власні, особисті причини, щоб прикрашати себе, доповнювати свій образ, підкреслювати стиль, носити яскраві чи стримані прикраси, вдягати браслети, каблучки, брошки та сережки поодинці чи все одразу. В будь-якому випадку у бажанні прикрашати себе єднаються естетика, психологія, культура та стародавні традиції.
