«Берегиня» вживає заходів проти насильства
Ми продовжуємо ту діяльність яку розпочали в далекому вже 2018 році, коли разом з AMICA e.V ми почали роботу над розробкою нових методів роботи з жінками які постраждали від насильства, в тому числі мова йде і про домашнє насильство. Також ми почали діяльність по допомозі жінкам та дівчатам які постраждали від насильства. Соціально психологічна реабілітація, соціально- психологічна та економічна адаптація, юридична та медична підтримка, тощо.
Як показує практика сьогодення, ситуація погіршилась через війну. Домашнє насильство є одним із тих явищ, яке у період війни може лише загострюватися і при цьому стає все більш «невидимим» для суспільства.
Наш досвід показує, жінки не часто звертаються по юридичну допомогу через бар’єри, зумовлені війною. Жінки, особливо ті які живуть на небезпечних територіях, жінки ВПО, нерідко обтяжені вирішенням інших нагальних проблем: безпека, житло, робота, діти, літні батьки, нове місце проживання, нове оточення яке не завжди доброзичливе, тощо.
Статистика вказує на зменшення кількості повідомлень про вчинення домашнього насильства
Однак, це зумовлене тим, що під час війни потерпілі від домашнього насильства не бажають акцентувати увагу на цій проблемі, саме через військові дії, які відбуваються в Україні.
Ще однією причиною є відсутність у потерпілих фізичної можливості звернутися по допомогу через те, що знаходяться під окупацією або в нещодавно деокупованих громадах, в яких ще не поновили роботу відповідні структури, які мали б реагувати на випадки домашнього насильства чи надавати допомогу постраждалим від нього.
І ще один фактор, який вплинув на зменшення кількості повідомлень про домашнє насильство є те, що багато хто не ідентифікує домашнє насильство як таке.
Частина жінок живуть в містах та селищах в яких практично йдуть бойові дії, частина жінок опинилася в тимчасовій окупації і тому не має доступу до базових послуг, які надають на підконтрольній Україні території.
Водночас досі поширеною залишається практика, коли суди як у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, так і у справах, які стосуються видачі обмежувального припису, ототожнюють домашнє насильство з конфліктом між батьками щодо виховання дитини, порядком користування майном тощо.
Все це призводить до закриття провадження у справі через відсутність події та складу адміністративного правопорушення або відмови у видачі обмежувального припису. Та й припис часто не діє, особливо коли сімʼя ВПО спільно орендує житло. Більш того якраз кривдник і орендує.
Часто суди вимагають докази притягнення кривдника до відповідальності за факти вчинення домашнього насильства, а самі факти звернення в правоохоронні органи не беруть до уваги як самостійний доказ вчинення насильства.
Війна не скасовує домашнє насильство, а навпаки загострює ситуацію. Традиційно домашнє насильство зачіпає вразливі групи населення, які, поміж іншого, обтяжені вирішенням інших проблем, що виникли через збройний конфлікт в державі. За три місяці 2024 року в Україні зафіксовано понад 30,5 тис. випадків домашнього насильства, підкреслюєм мова йде лише про зафіксовані!
Тому ми продовжуємо нашу діяльність.
#Берегиня #захистжінок #допомогаВПО #домашнєнасильство #домашнєнасильство